- Забезпечити (відновити) почуття безпеки.
- Залучати дитину до будь якої фізичної активності, як то фізкультура, танці, регулярні прогулянки на свіжому повітрі.
- Відновити режим дня, наскільки це можливо. Навчання в школі, якщо це доступно, виконання певних завдань, рухова активність, вчасний сон тощо. Це надає дітям почуття захищеності, ресурс та надію на повернення до звичайного, мирного життя.
- Надавати дитині почуття єдності та підтримки (у першу чергу – з боку батьків або осіб, які їх замінюють): дитина має знати, що близькі люди поруч і вони її люблять. Важливими тут будуть також безпечний тілесний контакт – обійми з близькими дорослими, тримання за руку тощо.
- Вислуховувати дитину, коли вона хоче поговорити, отримати відповіді на свої запитання.
- Дозволити дитині висловлювати свої емоції та почуття. Не можна говорити “не згадуй цього” або “забудь про це” – навпаки, важливо надати можливість максимально висловитися та виявити емоції.
- Залучати дитину до соціальної активності: спілкування з однолітками, волонтерської діяльності в громаді, доступної віку тощо.
- Надати доступ дитині до професійної психологічної/психотерапевтичної допомоги. Фахівці підкажуть дитині та батькам, як справлятися з емоціями. Також важливо навчитися релаксації, як контролювати негативні спогади тощо, що допоможе попередити або зупинити розвиток ПТСР.
