За понад рік повномасштабного вторгнення багатьом українцям, які виїхали за кордон, довелося зіштовхнутися з польською медичною системою. Культурні розбіжності в підходах до лікування виявилися такими помітними, що люди багато нарікають на польські медичні заклади. Наприклад, через неможливість потрапити до профільного лікаря. Візиту треба чекати по декілька місяців, інколи – рік-два.
Середня тривалість життя в цій країні складає 77 років проти 71 року в Україні. Тут діє державна страхова програма NFZ, до системи якої входять державні поліклініки. Вони безоплатно приймають усіх українців, які мають статус UKR і PESEL.
Українці, як і поляки, часто стикаються з необхідністю довго чекати на візит до лікаря. Навіть, якщо ви отримали скерування з позначкою терміново, найближчий термін може бути навіть за 2 з половиною роки. Наприклад, до окуліста чи психіатра. Великі терміни до невролога, ЛОРа, дерматолога: від півроку і більше. Тобто до всіх вузьких спеціалістів. З ними в Польщі біда. Причин відсутності спеціалістів декілька.
Через брак спеціалістів, українці змушені повертатись в регіони військових дій часто з дітьми, та шукати відповідних лікарів вдома, витрачаючи гроші, час, ресурси і ризикуючи життям. Втім, такий термін очікування вузького спеціаліста проблема не лише українців в Польщі: поляки так само не можуть потрапити до лікарів і змушені користуватись платними послугами.