Фізичні симптоми синдрому втоми від війни
- важкість дихання;
- головний та м’язовий біль, який не вдається зняти знеболювальними;
- люди знаходяться в стані постійної втоми та виснаженості. Це зовсім не те, що депресія чи вигорання;
Психічні симптоми синдрому
Найбільше людей пристосовуються до умов, намагаються адаптуватись, наскільки це можливо. Це має вигляд відновлення довоєнного життя, яке переривають лише сирени. Є люди, що намагаються абстрагуватись, закритись від інформації про війну, не брати участь в усьому, що з нею пов’язане. Частина людей реагує амбівалентно, тобто виглядає як патріотизм, але вони проти, щоб хтось з близьких родичів чи друзів йшов воювати. Чим більше часу триватиме війна, тим більше ці люди будуть погоджуватись на будь -які умови завершення.
Відчай і роздратування викликають реакції у соцмережах, істерики, хайп. Це емоційна реакція на затягування війни, невизначеність, неможливість бачити життя у перспективі. Позиція тих, хто в окопах – то різке невдоволення тилом. Військові, їх родичі, волонтери, що напряму допомагають бійцям невдоволенні суспільством, яке замість мобілізуватись, вирішує свої нагальні потреби.
Міжнародні партнери теж втомлюються. Втомлюються допомагати. Вони бояться ескалації війни. Синдром втоми від війни у політичної верхівки України проявляється критикою на адресу партнерів. Підстава звичайно об’єктивна – затягування військової допомоги, зменшені обсяги, порушення строків доставки. Але законів дипломатії ніхто не відміняв.